6 ЛИСТОПАДА 2011 РОКУ У ПРИМІЩЕННІ ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСНОЇ НАУКОВОЇ УНІВЕРСАЛЬНОЇ БІБЛІОТЕКИ (ПРОСП. ШЕВЧЕНКА, 13) ВІДБУДЕТЬСЯ ПРЕМ'ЄРА ЗБІРКИ ПОЕЗІЙ У ПРОЗІ "ДАЛЕКО ВІД РЕАЛЬНОСТІ"
ПОЧАТОК О 15:00. ВХІД ВІЛЬНИЙ. ЗАПРОШУЮ ЛАСКАВО УСІХ БАЖАЮЧИХ! (ТАКОЖ МОЖЛИВІСТЬ ПРИДБАТИ ЗБІРКУ ПОЕЗІЙ "ЩАСЛИВИЙ ПЕСИМІСТ")
104.zhurnalistka(20.10.2011 18:11)
0
Якщо чесно, трішки сумно. Ні, це добре, що у нашу літературу нарешті вливається свіжа кров, що не пахне вже вуличним сленгом й порнографією. Але все одно, щось не те... Чи то пухнастих слів забагато, чи співзвучності бракує. А, може, і те й інше. Я просто не розумію, не розумію більшості цих віршів. Уже на третьому-четвертому рядку мозок просто відключається і йде спати. Будь простіше! Так, з сучасною людиною можна і треба говорити про вищі матерії, але не так!!! Можливо, це чисто моя суб"єктивна думка. Але подумай над цим. Адже потік двітисячідесятників нестримно насувається і вже через рік-два ми отримаємо потужну хвилю абсолютно нової творчості, що накриє з головою. Вдосконалюйся, щоб бути готовим. Ну і, звичайно, поменше паосу. творчості і взагалі. Він штчний і цим дуже кидається в очі.
Шановна Маріє! Спасибі Вам за враження і що залишились небайдужими. Приємно чути, що поезія Вас вразила. Працюватиму, старатимусь. Аби лишень Господь давав багато натхнення В будь-якому разі - вельми вдячний Вам за підтримку! Не будьте осторонь в подальшому, критикуйте завжди, коли заманеться, готовий вислухати Вас як читача.
102.Марія(20.09.2011 16:32)
0
Шановний Василю, придбавши на форумі Вашу прозову збірку, очікувала чогось більшого... Як ми і домовлялися - вирішила поспамити в Вас на сайті Але тут я натрапила на поезію і була приємно вражена, тому радила б Вам продовжувати в поетичній царині, хоча це моя суб"єктивна думка
І над німими звершиться таїна – Одягнуть сірість в яскраві тоги. І хтось, в пурпурі, з печаттю Каїна Нас буде вчити любити Бога. Та хоч один не заграє з тінями, Підніме тих, що заснуть не схочуть. І стане Юність, з очима синіми, Всміхнеться сонцю… й ножі наточить.
Дитинко вчись що,як та про що потрібно писати, а не цей твій брєд.
99.33(01.09.2011 19:20)
0
Віктор Бобиренко Прийшли і стали лякати карами. Відводять очі, говорять тихо, Що світ укритий навіки хмарами, Що сутінь – щастя, а сонце – лихо. Що дощ і холод нас зроблять чистими. Їх дивні риси тонкі і строгі… Зійдуть на шепіт і вкажуть істину – "Спасуться тихі, сліпі й убогі". І стануть сутінки, сипне холодом, Зірки забудуть про наші ночі. І буде, граючи в пальцях золотом, Дивитись соромно дітям в очі. І сильні духом розтануть в натовпі. Не стане дужим розправить крила. Прийдуть герої вклонитись катові. І тяжко хворою буде сила.
Ви критикуєте мій характер. Стосовно творчості що скажете? Чим подобається, де недоліки? Мені треба підтримку у літературі, а не поза нею. Приємно, що ви відреагували. Погоджуюсь, що запал тут у великій мірі - неправильно.