Мертві троянди
Мертві троянди на серці пустують… Зник аромат із їх губ, Порох вкриває зїв’ялії рожі, Німо глядять уперед і не чують… Стовбур прорізав зів’ялим кришталем чорнявої погляд, Упав, задавив, наче дуб, Плюнув на пахощі, вийшовши з любови огорожі. Мертві троянди на серці співають, Пада отравлений дощ з очей маленькими кільцями яду. Вітер вивітрює їх, небо їх кличе: «Ну, забирайте!» подібний до сича Вперто на гору гляду. Ще трішки і небо під ноги упаде, Або піду у безвість, відчинивши небокраю дверці І крикну звідти громом, І буду заливатись океанами й ріками в забуття провалля, наче ромом… Чорні троянди не пахнуть на серці. 31. 05. 10 |
Меню сайту
Пошук
Календар
Архів записів
Наше опитування
Міні-чат
Друзі сайту
Статистика
Онлайн всього: 1 Гостей: 1 Користувачів: 0 |