Alter Ego
Ласкаво запрошую на моє ЗАТЕМНЕННЯ... Зірваний
Я зірваний з пут Цербер. Я розтрощу пащекою будь-яке невдоволене шмаття! Розшматую на кусочки і закопаю під землею, як покинуту душу. Достатньо дослухатись звіру, що шепче підлесливо суча подоба усіх, кому вигідно пестити мій лоб і бачити, як я щиро всміхаюсь за молочко, яке підливають у миску! Попробуйте наблизитись тепер! Я відгризу руку і проламаю кожну кісточку іклами. Монстр спущений із спокійного єства! Я розгледів ваші сутності! Лапою гострих пазурів легше здерти з вас маску, паскуди! Я запхну грім Злості у ваші вуха, блискавиці, наче шприц, у вену, а в груди зіштовхну прірву! Підірву своїм зривом із покірної слухняності! Ви моя пізня вечеря, однак я перетравлю таку худобу шлунком навіженості, бо мозок давиться оцим лайном! Я захлинаюсь від цього світу перетраханих байдужістю підлиз і проституток свого вибору! Не можу більше вслухатись, як ви говорите до мене тоном, неначебто я ваш рідний! Я замахнувся на істину і не бажаю провалитись, на перші сходинки й не ступивши! Я дістану Її долонею, серпом чи мотузкою! Я здавлю їй шию і вона виплюне мені правду! І, присягаюсь, якщо б мені вдалося, то я би змінив всіх істот, котрі гордо ще називають себе людьми! Порву! Я не страшу, я просто вириваю з корінням з наболілого свій крииииииииииииик!!! І намагаюся втоптати його у цей листооооооооок! Хай схрипло дише тут огнем того, чим палав і розпирав навстіж мої груди…
Поруч мої вороги
З мого рота виплигне торнадо і здійме всі ваші туші до небес!.. Хоча до чого такі церемонії? Я просто молотком урагану приб`ю вас усіх заздрісників, наче цвяхи, в землю і заставлю койотів гризти ваші скальпи! Сокирою збудженого вітру знесу ваші тіла і розкину по деревам і кущам, поламавши вам скелети! Хай кості ваші облизують алабаї, догризаючи шкіру на вашому скривавленому обличчі! Всмоктують нехай ящірки язиками ваші очі! А кобра зскубує шматки плоті! Тарантули залізуть в одне вухо і, оповивши по всіх нутрощах павутину, вилізуть з іншого!...
Господи, і хтось казав, що я не маніяк!.. Ха-ха-ха…
Гаразд, розслабтеся виродки! Ви ж бо завжди були поруч, мої вороги! На відміну від вдаваних друзів, які ще досі не усвідомлюють наскільки мені не вистачає їхньої підтримки, щоб заволодіти звіром свого генія! І, здається, це саме той момент, коли я усвідомлюю, що відданість ворожа важливіша за мовчазну дружбу для повстання протестуючого Добра!!!
|
Меню сайту
Пошук
Календар
Архів записів
Наше опитування
Міні-чат
Друзі сайту
Статистика
Онлайн всього: 1 Гостей: 1 Користувачів: 0 |