П`ятниця, 19.04.2024, 13:42
Гарячий відблиск холодної блискавиці
Трішечки зі свіжогоЖорстокий спалах вранішнього сонця,
Коли тебе немає поряд.
Убивча мить ґвалтує серця струни,
Нахабно розриває… Знову скорять
Гримучі хвилі навіженістю лукавих мучень.
Закований у самоті! Це більш скрутного горя!
Я мчусь і задихаюся, долаю кручі…
Ілюзій насолода і прив’язана брехня,
Неначе кат, безжалісно до смерті морять!
Та все скажено оглядаюсь, мов вчувається здаля
Як витворені чудом губи не зупиняючись говорять:
«Не бійсь, коханий… Ще твоя. Завжди твоя…»
Ніч на 26. 05. 11
Розгорнуті присвятою
В обійми линь і пропади в них…
А я в твоїх заплющу очі… Зникне
Турбота навіжених днів, поривних
Переживань, що до буденності ми не привикнем.
Авжеж не з тих створінь ми – ні,
Щоби нівечити коштовності духовні
І плутатись життям у непотрібній маячні…
У наших венах небо протікає! Щастя груди повні!
Тож осідлаємо чудного сяйво-корабля,
Розкинемо проміння, наче паруса
Й за подувом бажань попливемо
На хмар білявий острів.
Опустим ноги в прохолоду і… постелимо
На золотавому пісочку постіль…
Нас лоскотатимуть барвисті зябра риб
І милуватиме екзотика густа.
Ти заскрегочеш і пірнеш дельфіном вглиб
В розгорнуті присвятою уста…
05. 06. 11
Поезія… Зануритись у прохолоджену блакить,
Відчути шепіт квітів величавих ароматом.
Поезія… Хлюпоче серце руки в спів, у ноти сніжні і лапаті.
Мелодій лебідь плином радості в грудях скрипить.
Поезія… Це дихання із уст в уста
Крізь безкінечність часу.
Поезія… Захоплені прекрасним відчуття
Куштують раз за разом ще чарівнішу прикрасу.
Поезія… Сіяє сяйвом незбагненних сил
І м’яти свіжістю в крові усіх бринить.
Поезія… Це виманити крадькома воскреслий клекіт із могил,
Це вічність викрасти на мить.
Ніч на 12. 01. 11
Епоха зачахлого стогону
Скінчилась. Настала мрійливості ера…
Соната заблудлого щастя до мене примчалась
І стигне у подиху, висне на серці.
Огорнений музою, бавлюсь із сонцем
В тепло… Все ж навіюю більше проміння
Із усмішки. В роті розтануло м’ятою небо...
І присмак депресії осені зник.
Я сочусь вдоволеним чаром!
Вернулася радість дитяча,
Осівши перлинами скритих таїн.
Пізнаю їх істину святом,
Котре на предовго настало в мені…
16. 03. 11
У океан легеньБезмежний край романтики –
Поезії чудес
Вливається у серце
З смарагдових небес.
Витворюю мелодію,
Вкладаю ніжно на папір.
Пропахла квітами
І сплетена із зір.
Зі щирістю уношу
У океан легень.
Відчути легкий прошу
Мій аромат пісень.
В холодні груди занесу
Намішаний у теплості бальзам.
Чарівне зілля щедрих слів
До келиха наллю я вам.
Відчуйте смак сонати,
Мов поцілунок милий.
Обіймуть губи м`яти,
Огорне свіжість сили.
04. 12. 10 |
Меню сайту
Пошук
Календар
Архів записів
Наше опитування
Міні-чат
Друзі сайту
Статистика
Онлайн всього: 1 Гостей: 1 Користувачів: 0 |
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||